1. Людина, яка займається полюванням на диких звірів, особливо з метою їхнього відлову живими або добуванням хутра.
2. Застаріла назва для мисливця, промисловця, що здобуває звіра.
звіролов
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В тайзі була пустеля щодо людей — на сотні кілометрів не було ніякого житла, хіба, може, де живий який манза-звіролов. Лише за сто кілометрів угору було селище старовірське, невелике, хат на десять, що звалось Диди.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |