звірка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “звір”, що вказує на невелику або молоду тварину дикої природи, часто з відтінком симпатії.

2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно людини з характерними рисами, асоційованими з хижою твариною (наприклад, спритністю, силою).

Приклади вживання

Приклад 1:
Не спускаючи очей із звірка, хижих, запалених раптовим вогнем люто­го голоду, почав ледве помітно підкрадатись.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |