Значення
- (Історія) –
(істор.) Спеціально обладнане місце для полювання на звірів, зокрема для царського чи князівського лову; мисливський заказник або заповідник у давні часи.
- (Зоологія) –
(рідко) Той, хто полює на звірів; мисливець.
- (Зоологія) –
(рідко) Той, хто виховує або дресирує звірів; доглядач звірів у звіринці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звірівник, р. звірівника, д. звірівникові, з. звірівник, о. звірівником, м. звірівникові, к. звірівнику