звірітися

1. (про людину) ставати схожим на звіра за поведінкою, характером; дичавіти, лютити, втрачати людський вигляд або людяність.

2. (переносно, про явища природи) набирати дикого, грізного, несамовитого характеру; розлютитися, розігратися (про бурю, вітер, стихію).

3. (заст., рідко) вступати у змову, таємну угоду з кимось; змовлятися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |