Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Довго жити, прожити багато років; вікувати.
- (Лінгвістика) –
(перен., діал.) Проводити час, перебувати десь дуже довго; засиджуватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я звікую, ти звікуєш, він звікує, ми звікуємо, ви звікуєте, вони звікують