1. З того місця, з тієї місцевості; звідти.
2. З того джерела, з тієї причини, з тієї підстави; тому, через це.
Словник Української Мови
Буква
1. З того місця, з тієї місцевості; звідти.
2. З того джерела, з тієї причини, з тієї підстави; тому, через це.
Приклад 1:
Од Варвари Палажка повела їх до святого Андрія, а звідтіль на Поділ в панянський Фроловський монастир. — Наймайте молебень святому Фролу й Лавру!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”