зверненість

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Абстрактний іменник, утворений від прикметника “звернений”, що означає наявність певної спрямованості, орієнтації на когось або щось; спрямованість.

2. (Лінгвістика) –

   (У лінгвістиці) Властивість мовлення або тексту, що полягає в орієнтації на адресата (слухача або читача) з метою встановлення контакту, впливу на нього; категорія, що виражає ставлення мовця до того, до кого він звертається.

3. (Література) –

   (У мистецтві та літературознавстві) Художній прийом, що полягає у безпосередньому зверненні автора до персонажа, читача, слухача або до предмета, явища природи тощо, часто для надання висловлюванню емоційності, експресивності.

Правопис та відмінювання