Значення
- (Психологія) –
Особа, яка вважає себе вищою за інших, поводиться з презирством, зарозумілістю та ставиться до оточуючих згори; гордовита, пихата людина.
- (Соціологія) –
Той, хто здійснює зверхність, має владу або панує над ким-, чим-небудь; володар, правитель, панівна особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зверхник, р. зверхника, д. зверхникові, з. зверхника, о. зверхником, м. зверхникові, к. зверхнику