1. Надавати комусь, чомусь великої ваги, значення; вшановувати, прославляти, оспівувати.
2. Підвищувати в чині, званні; наділяти більшими повноваженнями, правами (застаріле).
звеличувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Немає потреби звеличувати Шевченка за рахунок приниження (хай і з позицій суто національних) «безсмертного Гоголя» (це — Шевченкова характеристика). Здається, вже маємо сьогодні солідну, оперту на все багатство фактів і культурних інтерпретацій концепцію значення Гоголя в українському духовному космосі (згадаймо хоча б праці Євгена Сверстюка і Юрія Барабаша) — навіщо ж педалювати спрощену чорно-білу схему його «неукраїнськости»?!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Велична гостроверха споруда мала не просто служити «домом вічності» для фараона, а наочно символізувати його могутність і божественну сутність, звеличувати його над підданими. Як уже зазначалося, першою такою спорудою була східчаста гробниця фараона Джосера в Саккара, а найбільші гробнині-піраміди побуду віти для себе фараони IV династії Хуфу, Хафра та Менкаура.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |