1. Той, хто звеличує когось або щось; прославлятель, вихвалятель.
2. У літературознавстві: автор панегіричних творів, одич, панегірист.
звеличник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто звеличує когось або щось; прославлятель, вихвалятель.
2. У літературознавстві: автор панегіричних творів, одич, панегірист.
Відсутні