звеличений
[zʋɛlɪt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані піднесення, духовного одухотворення або захоплення; сповнений високих почуттів, урочистий.
-
Який має величезне значення, високо шанований, прославлений; той, кого звеличують.
-
У поетичній мові: високий, величний, грандіозний (про природні явища, споруди тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звеличений, р. звеличеного, д. звеличеному, з. звеличеного, о. звеличеним, м. звеличенім