Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “зважувати”; визначення ваги чогось за допомогою вагів, терезів або інших приладів.
2. (перен.) Обережне, критичне обмірковування, оцінювання всіх обставин, фактів, можливих наслідків перед ухваленням рішення.
3. (техн.) Процес визначення маси вантажу, матеріалу, виробу тощо, що є частиною технологічного, транспортного або комерційного процесу.
Приклад 1:
“Міру вживали в оптовій торгівлі переважно для зважування воску, котрий продавали великими шматками, а також іноді меду, поташу та ін. З’явивився навіть вираз “берковеск вощаний”… У хлібній оптовій торгівлі міра, очевидно, не вживалася, тому що продаж бо- рошна й зерна здійснювався в основному за допомогою мір об’єму” ( Шос- тьин Н. А. Очерки истории русской метрологи… – С.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”