Словник Української Мови
Буква
1. Офіційно присвоєний ступінь, ранг або титул, що визначає становище, заслуги або кваліфікацію особи в певній ієрархічній системі (військовій, науковій, державній тощо).
2. Почесний титул або найменування, що надається особі як визнання її особливих заслуг перед державою, суспільством або певною галуззю діяльності.
3. Назва професії, посади або соціального стану людини.
Приклад 1:
178 • На церемонії присвоєння Олесеві Гончару звання почесного доктора Альбертського університету. Едмонтон, 1992 р.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Відповідальність за всі ці можливі варіанти лягла на обмежене коло військових, звання яких зовсім не відповідали важливості поставленого перед ними завдання. Але саме від них залежав успіх або поразка операції “Overl ord”.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”