1. Привабити, принадити когось, спокусити чимось приємним, принадним; залучити до себе.
2. Зачарувати, обворожити своєю красою, привабливістю; підкорити собі.
3. (застаріле) Придбати, отримати щось за допомогою хитрощів або спокушання; заволодіти.
звабити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лжемудруюче самолюбство, ця прикрашена дочка зовнішнього розуму, не могло звабити його серця. Величну властивість мислячого буття – волю він заглибив з усіма її міркуваннями і бажаннями у свою нікчемність і кинув себе на волю Творця, повністю піддавшись життю й любові божій, щоб промисел його (Бога) розпоряджався ним, як своїм знаряддям, куди хоче і як хоче.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |