Значення
-
Застаріла назва для приманки, засобу приваблення когось або чогось, часто з негативним відтінком (спокуса, принадність).
-
У діалектах — обман, підступ, хитрість; те, що зваблює та вводить в оману.
-
В історичному контексті — умовна назва для явища, події або об’єкта, що привертає увагу та викликає інтерес (наприклад, “зваба війни”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зваба, р. зваби, д. звабі, з. звабу, о. звабою, м. звабі, к. звабо