зустрітий

[zustritɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (про людину) Такий, якого зустріли, привітали при появі; прийнятий.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., про подію, явище) Такий, що стався, настав, наставлений (часто з відтінком несподіваності).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зустрітий, р. зустрітого, д. зустрітому, з. зустрітого, о. зустрітим, м. зустрітім

Більше записів