зурочувати

[zurot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Надавати комусь, чомусь ознак урода, робити потворним; спотворювати, калічити.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен.) Псувати, перекручувати, надавати чомусь негативного, неприродного чи потворного характеру (наприклад, про мову, думку, образ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зурочую, ти зурочуєш, він зурочує, ми зурочуємо, ви зурочуєте, вони зурочують

Більше записів