зумовити

[zumoʋɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Встановити, визначити умови чогось; обумовити.

  2. (Лінгвістика) –

    Стати причиною, викликати явище або наслідок; спричинити, зумовити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зумовлю, ти зумовиш, він зумовить, ми зумовимо, ви зумовите, вони зумовлять

Більше записів