1. (у техніці) Призначений для зубилення — обробки металу зубилом; що має відношення до процесу рубання, видалення шару металу ударним інструментом.
2. (у лікарняній практиці, заст.) Те саме, що зуболікувальний; що стосується лікування зубів.
Словник Української Мови
Буква
1. (у техніці) Призначений для зубилення — обробки металу зубилом; що має відношення до процесу рубання, видалення шару металу ударним інструментом.
2. (у лікарняній практиці, заст.) Те саме, що зуболікувальний; що стосується лікування зубів.