зуби

1. Тверді анатомічні утвори в ротовій порожнині людини та хребетних тварин, що слугують для відкушування, розмелювання та подрібнення їжі.

2. Виступи, зубці на ріжучому або робочому краї інструменту, знаряддя, механізму (наприклад, пилки, грабель, шестерні).

3. Розмовне позначення віку коня за станом його зубів та ступенем їх стертості.

Приклади вживання слова

зуби

Приклад 1:
Ціплять зуби погоничі, женучи від себе зневіру та смуток. Все так, а не інакше.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Щоб краще помститися, він холодно процідив крізь зуби: — За три дні у вас знову буде світогляд веселіший… за три дні вас і наука знов тішитиме і буде вона вашим покликанням… і ніякого taedium vitae тоді не буде… А сьогодні — діло інакше: сьогодні вам неминуча нудьга… Самі ж мені казали колись: «Omne animal post coitum triste est…» Але ж, знаємо, тая tristitia не вічна: за три дні переминеться… — Може бути, високоповажний професоре!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Що там Варка тобi нав’язла в зуби? Iди сюди, Гнате!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”