зубець

[zubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Виступ на поверхні предмета, що має форму трикутника або клина, часто розташований у ряді з іншими подібними виступами (наприклад, на пилці, гребінці, шестерні).

  2. (Медицина) –

    Окремий виступ на короні зуба тварини або людини.

  3. (Геологія) –

    Гострий кам’янистий або скельний виступ у горах.

  4. (Техніка) –

    Військове укріплення у формі гострого кута, спрямованого вершиною до противника (синонім: бастіон).

  5. (Техніка) –

    Рідкісне: гострий кінець, вістря чогось (наприклад, зубця меча).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зубець, р. зубець, д. зубець, з. зубець, о. зубець, м. зубець, к. зубець

Більше записів