1. (Про край, лінію) Такий, що має зубці, виступи або виїмки, що чергуються; зрізаний, обрізаний або виконаний у формі зубців.
2. (Перен., про силуети, обриси) Різко порізаний, нерівний, з гострими виступами.
зубцьований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |