зубовний
[zuboʋnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Приголосний звук, що утворюється при дотику або зближенні кінчика язика з верхніми зубами або альвеолами; до зубних звуків належать [т], [д], [н], [л], [с], [з] та деякі інші.
- (Медицина) –
(застаріле, рідко) Стосовний до зубів; той, що стосується зубів, зубної системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зубовний, р. зубовного, д. зубовному, з. зубовного, о. зубовним, м. зубовнім