зуботичина

[zubotɪt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Дрібна, несуттєва турбота, клопіт; справа, яка потребує уваги, але не є важливою.

  2. (Психологія) –

    (діал., перен.) Незначна неприємність, досада; те, що дратує або викликає легке роздратування.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., заст.) Дрібна сварка, перепалка, суперечка через дрібниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зуботичина, р. зуботичини, д. зуботичині, з. зуботичину, о. зуботичиною, м. зуботичині, к. зуботичино

Більше записів