зуботехнічний

[zubotɛxnit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    Прикметник, що стосується зубної техніки — спеціалізованої галузі стоматології, яка займається виготовленням та ремонтом зубних протезів, коронок, мостів, ортодонтичних апаратів та інших ортопедичних конструкцій в лабораторних умовах.

  2. (Техніка) –

    Пов’язаний із матеріалами, інструментами, обладнанням, технологіями або процесами, які використовуються у зубній техніці для виготовлення зубних конструкцій.

  3. (Медицина) –

    Характеризує спеціалізацію, професію або діяльність зубного техніка — фахівця, який виготовляє зубні протези та ортопедичні конструкції за вказівками лікаря-стоматолога.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зуботехнічний, р. зуботехнічного, д. зуботехнічному, з. зуботехнічного, о. зуботехнічним, м. зуботехнічнім

Більше записів