зубатий
[zubɑtɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Зоологія) –
Який має великі, гострі або помітні зуби.
- (Література) –
Уживається у власних назвах, зокрема народної казкової істоті — Зубатий Віл, а також у прізвиськах.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про людину, яка має гострі, виразні риси обличчя, особливо щелепи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зубатий, р. зубатого, д. зубатому, з. зубатого, о. зубатим, м. зубатім