1. (у медицині, біології) Відновлювати здоров’я, лікувати від хвороби або поранення; сприяти загоєнню, оздоровленню.
2. (переносне значення) Усунювати страждання, душевний біль, негативні переживання; давати духовне полегшення або відновлення.
зціляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Церква приписувала йому здатність читати думки в серцях та умах і зціляти хворих. Для Сковороди, в очах якого ідея піднесення над земними пристрастями мала важливе значення, цей образ уособлював поривання до духовної досконалості.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |