Значення
- (Техніка) –
(спец.) Пристрій або механізм, призначений для здійснення зриву, раптового від’єднання або зупинки чогось; деталь, що забезпечує аварійне відключення.
- (Психологія) –
(перен., рідко) Той, хто навмисно схиляє до порушення норм, правил або відмови від чогось; той, хто провокує зрив (наприклад, плану, угоди).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зривник, р. зривника, д. зривникові, з. зривника, о. зривником, м. зривникові, к. зривнику