1. Необережним рухом, похитнувши, впустити з рук, з певної висоти; упустити.
2. Переносно: втратити, позбутися чогось важливого, цінного (часто про моральні чи абстрактні поняття).
3. Застаріле: збити, скинути ударом, поштовхом.
зронити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та дивлячись сіромахам в очі, Наливайко й слова не міг зронити, аби відрадити їх від того, за чим вони до нього прийшли. З ними Наливайко мусив знати, на що він іде.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |