зронений
[zronɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Ботаніка) –
(про рослини) Такий, що має зронені (звислі, пониклі) гілки, листя або квіти; похилений, понурий.
- (Психологія) –
(переносно, про людину або її вигляд) Пригнічений, сумний, зажурений; такий, що виражає втому, зневіру або печаль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зронений, р. зроненого, д. зроненому, з. зроненого, о. зроненим, м. зроненім