зовиця

[zoʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Те саме, що покликання — дія за значенням звати, покликати; заклик, закликання.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Те саме, що назва — слово або словосполучення, яким називають когось або щось.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., заст.) Те саме, що призвище — друга частина повного імені людини, що вказує на її родину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зовиця, р. зовиці, д. зовиці, з. зовицю, о. зовицею, м. зовиці, к. зовице

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘зовиця’ означає ‘чоловікова сестра’, тобто сестру чоловіка. Воно походить від праслов’янського *zъly, що споріднене з латинським ‘glos’ (зовиця) та грецьким ‘galō’ (те саме значення). Ці слова походять від індоєвропейського кореня *g'(e)lou-, що позначав родичку з боку чоловіка. В українській мові це слово збереглося в діалектах, а в літературній мові частіше вживаються інші терміни, як-от ‘своячка’.
Споріднені слова:своячка, шурин, дівер

Більше записів