1. (У мовознавстві) Такий, що виражає граматичні значення (наприклад, відмінки, числа) за допомогою флексій (закінчень), що додаються до основи слова зовні, а не змінюють її внутрішню структуру; властивий зовнішній флексії. Протилежне до внутрішньофлективний.
2. (У мовознавстві) Такий, що належить до типу мов, у яких граматичні відношення формуються переважно за допомогою зовнішніх флексій (наприклад, слов’янські мови).