зовнішній
[zoʋniʃnij] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Який знаходиться, відбувається або виявляється на поверхні чогось, поза межами чогось; протилежне до внутрішній.
- (Філософія) –
Який стосується зовнішнього вигляду, екстер’єру, а не суті; поверхневий.
- (Політика) –
Який належить до міжнародної сфери, до відносин з іншими країнами або організаціями.
- (Соціологія) –
Який не належить до даної системи, організації, кола осіб або явищ; сторонній.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зовнішній, р. зовнішнього, д. зовнішньому, з. зовнішнього, о. зовнішнім, м. зовнішнім
Приклади з художньої літератури
-
Нашим був час. Він сприяв. Ще ніколи ніхто з поетів не мав такого сприятливого часу. Свободи зовнішньої ставало все більше, ми відкривали в собі все більші ресурси свободи внутрішньої. У вісімдесят п’ятому році Ірванець не міг би ще безкарно показати свій голий зад зі сцени Львівської опери — та його просто не впустили б туди! Але в дев’яностому він уже запросто зробив це і навіть викликав бурю оплесків.— Юрій Андрухович