зодчество

1. Те саме, що архітектура (у 1-му значенні) — мистецтво проектування та будівництва будівель, споруд, комплексів; архітектурна діяльність.

2. (переносно) Високе мистецтво створення, творення чогось монументального, значного, що має велику цінність.

Приклади вживання

Приклад 1:
У Вавилонії не було будівельного каменю та промислової деревини, тому в ній із давніх-давен розвивалося виключно глиняне зодчество. Глина непридатна для монументального будівництва — південномесопотамські храми й палаци мали порівняно скромні розміри.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |