зобижений

1. Який має ознаки зоби (зобу) — розширення стравоходу або передньої частини шиї в деяких тварин, особливо птахів.

2. Уживається у складі ботанічних назв для позначення рослин, частини яких (наприклад, стебло, листя, квітки) мають потовщену, мішечкувату форму, що нагадує зоб (напр., *зобижений змієголовник*).

Приклади вживання

Приклад 1:
Одцурався він од нас, зобижений сеймом. Ви, певно, втямили, про кого в мене мова.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: прикметник () |