зобидження

[zobɪdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    (діал.) Те саме, що обра́ження — стан людини, яка відчуває себе ображеною, почуття образу; також дія за значенням зоби́дити.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Причина, привід для образу; те, що ображає, принижує гідність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зобидження, р. зобидження, д. зобидженню, з. зобидження, о. зобидженням, м. зобидженні, к. зобидження

Більше записів