знищений
[znɪʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Історія) –
Який зазнав знищення, повного руйнування або розорення; зруйнований, знищени.
- (Медицина) –
Який перебуває у стані повного виснаження, втративши сили або енергію; знесилений, змучений.
- (Історія) –
Який зазнав повного розгрому, розбитий (про армію, військо тощо).
- (Лінгвістика) –
Який винищений, викорінений (про щось абстрактне, наприклад, про почуття, явище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знищений, р. знищеного, д. знищеному, з. знищеного, о. знищеним, м. знищенім