знищений

[znɪʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Який зазнав знищення, повного руйнування або розорення; зруйнований, знищени.

  2. (Медицина) –

    Який перебуває у стані повного виснаження, втративши сили або енергію; знесилений, змучений.

  3. (Історія) –

    Який зазнав повного розгрому, розбитий (про армію, військо тощо).

  4. (Лінгвістика) –

    Який винищений, викорінений (про щось абстрактне, наприклад, про почуття, явище).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знищений, р. знищеного, д. знищеному, з. знищеного, о. знищеним, м. знищенім

Більше записів