знищенний

[znɪʃt͡ʃɛnnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (рідк.) Такий, що зазнав знищення; знищений, зруйнований.

  2. (Юриспруденція) –

    (спец., про документи, матеріали) Призначений для знищення, підлягає знищенню за встановленим порядком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знищенний, р. знищенного, д. знищенному, з. знищенного, о. знищенним, м. знищеннім

Більше записів