знищенний БукваЗ 1. (рідк.) Такий, що зазнав знищення; знищений, зруйнований. 2. (спец., про документи, матеріали) Призначений для знищення, підлягає знищенню за встановленим порядком. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←знищенийзнищення→