зникаючий

1. Такий, що поступово зникає, стає менш помітним або перестає існувати; видимий, але вже майже відсутній.

2. (У біології, екології) Про вид рослин або тварин: такий, що знаходиться під загрозою повного вимирання.

3. (Переносне значення) Такий, що швидко зменшується в кількості, масштабах або втрачає свою актуальність, поширеність.

Приклади вживання

Приклад 1:
А тепер у нас, навпаки, видимість є трава, лестощі, мрія й зникаючий цвіт, а вічна невидимість є її головою, силою, каменем основи й нашим щастям. Послухаймо, що нам каже нова й істинна людина й що обіцяє.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |