Словник Української Мови
Буква
Прислівник, що вживається для підкреслення повторності дії, стану або повернення до попередньої ситуації; знову, ще раз.
Службове слово, що вживається для логічного зв’язку думок, виділення або уточнення сказаного, наголошуючи на певному факті; втім, проте, все ж таки.
Приклад 1:
Шевченко — і знов-таки Шамота. Театр абсурду!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Г. К. Принагідно хотілося б звернути увагу на виняткову цінність для нашої культури багатющої епістолярної спадщини Кочура — це той скарб, який треба не лише зберігати (добре вже те, що він зосереджений у надійних стінах ірпінського музею і чекає на своїх дослідників), а й осмислювати, опрацьовувати, публікувати — знов-таки як важливий чинник української культури XX ст. На черзі також видання збірки спогадів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”