1. Указує на продовження дії, стану або на додавання до вже наявного: далі, потім, знову.
2. Виражає наявність певного проміжку часу або можливості для здійснення дії: досі, до цього часу.
3. Підсилює значення порівняння або вказує на більшу інтенсивність ознаки в поєднанні зі сполучниками “ніж”, “аніж”.
4. Використовується для підсилення значення попереднього слова або висловлювання, часто з відтінком незадоволення, нетерпіння: вже, таки.
5. У поєднанні з займенниками “хто”, “що”, “який”, “де”, “куди” тощо надає їм значення невизначеності.
6. Слугує для виділення, наголошення певного слова або частини речення.