1. (заст.) Ставлення, взаємини між людьми, країнами, організаціями; зв’язки, контакти.
2. (заст., перев. мн.) Листування, обмін листами або іншими повідомленнями.
3. (мед., заст.) Статеві стосунки, статеве життя.
зносини
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Статеві зносини чоловіка з жінкою, проваджені всупереч її волі і вчинені за допомогою на сильства, каралися так само суворо, як і вбивство — при умові, що йшлося не про подружню пару (і в цьому вся недостатність середньовіч них законів). Увесь тодішній світ облетіла жахна історія кавалера Сема Немирича, мешканця сарматської фор теці Леополіс і предка по чоловічій лінії присутнього тут Перфецького1, який — не Перфецький, а Немирич — на початку XVII ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Проте ми охоче підтримуємо зносини з людьми, які до цього часу здорові, але розум яких пошкоджений і насичений отруйними вченнями. Але ж ми не захворіли б тілом, якби раніше не захворіли душею.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
За зносини з Візантією найкращими свідками будуть трактати київських князів з Візантією в X в., трактати власне торговельні, що самим змістом посвідчають, як широкі і дужі були ті зносини; пригадаємо хоч би той уступ в трактаті 907 р., де купцям руським заборонено вступати з свого передмістя до Константинополя партіями більше 50 мужів разом. Зносини з Північчю тривали дуже довго й стало; «путь із варяг в греки» київському книжнику XI в. здавався чимсь давнім (і так воно власне й було), і ці зносини держалися довго й потім; про них оповідають скандинавські саги і мовчки притакують київські монети на Балтійськім помор’ї.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: іменник (множина) |