знівечення

[zniʋɛt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “знівечити”; руйнування, спотворення, знищення чогось до невпізнання, приведення у повний безлад або непридатність.

  2. (Загальне) –

    Стан того, що знівечене; результат такої дії — повне руйнування, спустошення, спотворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знівечення, р. знівечення, д. знівеченню, з. знівечення, о. знівеченням, м. знівеченні, к. знівечення

Більше записів