знівеченість

1. Стан, який характеризується повним руйнуванням, спустошенням або знищенням фізичної структури чогось; крайня ступінь пошкодженості, що призводить до втрати вихідного вигляду або функціональності.

2. Переносно: моральний або психічний стан повної виснаженості, пригніченості, спричинений важкими переживаннями або стражданнями; втрата внутрішньої цілісності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |