знеособлений
[znɛosoblɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Позбавлений індивідуальних рис, оригінальності, виразності; безособовий, стандартизований, шаблонний.
- (Лінгвістика) –
У граматиці: такий, що виражає дію або стан без зазначення суб’єкта (підмета); безособовий (про дієслівні форми, речення).
- (Література) –
У мистецтві та літературі: такий, де автор уникає прямої оцінки або вираження особистого ставлення до зображуваного; об’єктивізований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знеособлений, р. знеособленого, д. знеособленому, з. знеособленого, о. знеособленим, м. знеособленім