знеособлений

[znɛosoblɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Позбавлений індивідуальних рис, оригінальності, виразності; безособовий, стандартизований, шаблонний.

  2. (Лінгвістика) –

    У граматиці: такий, що виражає дію або стан без зазначення суб’єкта (підмета); безособовий (про дієслівні форми, речення).

  3. (Література) –

    У мистецтві та літературі: такий, де автор уникає прямої оцінки або вираження особистого ставлення до зображуваного; об’єктивізований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знеособлений, р. знеособленого, д. знеособленому, з. знеособленого, о. знеособленим, м. знеособленім

Більше записів