знеособлення

[znɛosoblɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Соціологія) –

    Позбавлення індивідуальних рис, уніфікація, приведення до однакового, безликого виду; процес, коли щось втрачає свої особливі, характерні ознаки.

  2. (Психологія) –

    У філософії та психології — стан втрати особистісної цілісності, відчуття відчуження від власних думок, емоцій або дій, що супроводжується відчуттям нереальності себе або навколишнього світу.

  3. (Література) –

    У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або стильова риса, що полягає в усуненні індивідуального, суб’єктивного начала, зображенні явищ у відстороненому, об’єктивізованому вигляді.

  4. (Юриспруденція) –

    У праві та бюрократичній практиці — розгляд людини не як конкретної особистості, а як безособового представника певної категорії, номера або функції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знеособлення, р. знеособлення, д. знеособленню, з. знеособлення, о. знеособленням, м. знеособленні, к. знеособлення

Більше записів