Значення
- (Соціологія) –
Позбавлення індивідуальних рис, уніфікація, приведення до однакового, безликого виду; процес, коли щось втрачає свої особливі, характерні ознаки.
- (Психологія) –
У філософії та психології — стан втрати особистісної цілісності, відчуття відчуження від власних думок, емоцій або дій, що супроводжується відчуттям нереальності себе або навколишнього світу.
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або стильова риса, що полягає в усуненні індивідуального, суб’єктивного начала, зображенні явищ у відстороненому, об’єктивізованому вигляді.
- (Юриспруденція) –
У праві та бюрократичній практиці — розгляд людини не як конкретної особистості, а як безособового представника певної категорії, номера або функції.
Правопис та відмінювання
н. знеособлення, р. знеособлення, д. знеособленню, з. знеособлення, о. знеособленням, м. знеособленні, к. знеособлення