Який втратив охоту, бажання або інтерес до чого-небудь; сповнений байдужості, апатичний.
Який викликає відсутність охоти, бажання; такий, що відбиває бажання щось робити.
знеохочений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я леліяла у своїх думках малого підступного паразита, плекаючи його з недопустимою ніжністю: сподівалась, що колиПетро довідається про Аделину неплідність, успадковану по матері, знеохочений, відступиться набік, звільнивши для мене трохи більше мого власного місця. Доктор Анґер розповідав, що Терезі вдалось завагітніти лише дивом, що він сам не знає, як це сталось, тому що шансів не було.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |