Значення
- (Психологія) –
Відчуття втрати бажання, інтересу чи ентузіазму до чогось; стан пригніченості, розгубленості, спричинений невдачами, труднощами або негативним досвідом.
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова “знеохотити”; процес, у результаті якого людина втрачає охоту, стимул або прагнення щось робити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знеохочення, р. знеохочення, д. знеохоченню, з. знеохочення, о. знеохоченням, м. знеохоченні, к. знеохочення