Словник Української Мови
Буква
1. Відчуття втрати бажання, інтересу чи ентузіазму до чогось; стан пригніченості, розгубленості, спричинений невдачами, труднощами або негативним досвідом.
2. Дія за значенням дієслова “знеохотити”; процес, у результаті якого людина втрачає охоту, стимул або прагнення щось робити.
Приклад 1:
Байдужість — неусвідомлене тілесне знеохочення, яке ми відчуваємо після впливу подразника. Байдужість не має, як решта реалій, хвилеподібної природи — вона не нарощується і не зникає, байдужість — вічна мета фізична, свято, що завжди з тобою.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”