знехочу

1. (розм.) У значенні прислівника: без бажання, неохоче, через відсутність інтересу або прихильності до чогось; коли щось робиться не з власної волі, а з примусу або байдужості.

2. (заст.) У значенні прислівника: без уваги, недбало, зневажливо; коли щось робиться без належної старанності або поваги.

Приклади вживання

Приклад 1:
— питає ніби знехочу, а в самого очі так і стріляють — то в мене, то в Тетяну. Кажу я, каже Тетяна, — розповідаємо наперебій.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”

Частина мови: прислівник () |