Значення
- (Лінгвістика) –
(вживається переважно з дієсловами “зробити”, “вчинити” та подібними) Необачно, без належної уваги, обережності або розваги; легковажно, недбало.
- (Лінгвістика) –
(застаріле) Випадково, ненароком, без наміру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знебачка, р. знебачки, д. знебачці, з. знебачку, о. знебачкою, м. знебачці, к. знебачко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘знебачки’ означає ‘несподівано, ненароком’. Воно походить від давнішого ‘знеобачки’, яке утворилося з прийменника ‘з’ (що вказує на походження) та іменника ‘обачка’ (від ‘бачити’), тобто буквально ‘з небачення’, ‘з того, що не бачив’. Це слово пов’язане з дієсловом ‘бачити’ та його похідними.